ISO 9000 — серия международных стандартов, описывающих требования к системе. ISO/TR 10013. Руководство по. ISO/TR 10017. ДСТУ ISO 9000:2007 — аналог ISO 9000:2005; ДСТУ ISO 9001:2009 — аналог ISO 9001:2008. ISO/TR 10017:2003. федерацией национальных организаций по стандартизации (комитетов-членов ISO). Разработка международных стандартов обычно осуществляется техническими комитетами ISO.. ДСТУ ISO/TR 10013:2003 Руководство по разработке документации системы управления качеством.
НПП Джерело - ДСТУ ISO 9. ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Науково- дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (ДП «НДІ «Система») спільно з Технічним комітетом стандартизації «Системи управління якістю, довкіллям, безпечністю харчових продуктів та соціальна відповідальність» (ТК 9. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО- ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Л. Віткін, канд. техн. В. Горопацький, канд. А. Сухенко (науковий керівник); В. Паракуда, канд. техн. Ю. Тройнін. 2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2. Національний стандарт відповідає ISO 9. Quality management systems — Requirements (Системи управління якістю. Вимоги). Ступінь відповідності — ідентичний (IDT). Переклад з англійської (en). На заміну ДСТУ ISO 9. Національний вступ. Вступ до ISO 9. 00. Загальні положення. Процесний підхід. Зв’язок з ISO 9. 00. Сумісність з іншими системами управління. Сфера застосування. Загальні положення. Застосування. 2. Нормативні посилання. Терміни та визначення понять. Система управління якістю. Загальні вимоги. 4. Вимоги до документації. Відповідальність керівництва. Зобов’язання керівництва. Орієнтація на замовника. Політика у сфері якості. Планування. 5. 5. Відповідальність, повноваження та інформування. Критичне аналізування з боку керівництва. Керування ресурсами. Забезпечення ресурсами. Людські ресурси. 6. Робоче середовище. Виготовляння продукції. Планування виготовляння продукції. Процеси, що стосуються замовників. Проектування та розробляння. Закупівля. 7. 5. Виробництво та обслуговування. Контроль засобів моніторингу та вимірювального устатковання. Вимірювання, аналізування та поліпшування. Загальні положення. Моніторинг і вимірювання. Контроль невідповідної продукції. Аналізування даних. Поліпшування. Додаток А. Відповідність між ISO 9. ISO 1. 40. 01: 2. Додаток В. Відмінності між ISO 9. ISO 9. 00. 1: 2. 00. Додаток НА. Перелік національних стандартів України, згармонізованих з міжнародними стандартами, на які є посилання у цьому стандарті. Цей стандарт є тотожний переклад ISO 9. Quality management systems — Requirements (Системи управління якістю. Вимоги). Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 9. Системи управління якістю, довкіллям, безпечністю харчових продуктів та соціальна відповідальність» (підкомітет ПК 9. Системи управління якістю»). Цей стандарт рекомендовано застосовувати для сертифікування систем управління якістю. Вимоги, зазначені в стандарті, відповідають чинному законодавству України. До стандарту внесено такі редакційні зміни. Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України. Передмову» до ISO 9. В про цю «Передмову» як таку, що безпосередньо не стосується цього стандарту. Національне пояснення», виділене рамкою. НА «Перелік національних стандартів України, згармонізованих з міжнародними стандартами, на які є посилання в цьому стандарті». Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів. Альтернативне застосування стандарту ДСТУ ISO 9. Загальні положення. Запровадити систему управління якістю має бути стратегічним рішенням організації. На розробляння та запроваджування системи управління якістю в організації впливають. Цей стандарт у жодному разі не передбачає однаковості структури систем управління якістю чи однаковості документації. Вимоги до систем управління якістю, установлені в цьому стандарті, доповнюють вимоги до продукції. Примітка», призначено для кращого розуміння чи уточнення відповідної вимоги. Цей стандарт можуть застосовувати внутрішні та зовнішні сторони, зокрема органи сертифікації, щоб оцінити здатність організації дотримувати вимоги замовника, законодавчі й регламентувальні вимоги, застосовні до продукції, і власні вимоги організації. Цей стандарт розроблено з урахуванням принципів управління якістю, сформульованих в ISO 9. ISO 9. 00. 4. 0. 2 Процесний підхід. Цей стандарт сприяє прийняттю процесного підходу під час розробляння, запроваджування та поліпшування результативності системи управління якістю для підвищення задоволеності замовника виконанням його вимог. Для результативного функціювання організація повинна визначити численні взаємопов’язані роботи та керувати ними. Роботу чи сукупність робіт, для якої використовують ресурси і якою керують для перетворення входів на виходи, можна вважати процесом. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного. Під «процесним підходом» розуміють застосовування в межах організації системи процесів разом з їх ідентифікуванням і взаємодіями, а також керуванням ними для одержання бажаного результату. Перевага процесного підходу — забезпечуваний ним неперервний контроль зв’язків окремих процесів у межах системи процесів, а також їх поєднань і взаємодій. Застосовуючи такий підхід у межах системи управління якістю, особливу увагу приділяють. У зображеній на рисунку 1 моделі системи управління якістю, в основу якої покладено процеси, показано зв’язки між процесами, описані в розділах 4—8. З цього рисунку видно, що замовники відіграють важливу роль у визначанні вимог як входів. Моніторинг задоволеності замовника вимагає оцінювання інформації, пов’язаної зі сприйняттям замовником того, як виконала організація його вимоги. Зображена на рисунку 1 модель охоплює всі вимоги цього стандарту, але не деталізує процеси. Примітка. Крім того, до всіх процесів можна застосовувати методологію, відому як цикл «Рlan- Dо- Сhесk- Асt» (PDCА) («Плануй- Виконуй- Перевіряй- Дій»). Цикл PDCА можна стисло описати так: Плануй: установлюй цілі та процеси, потрібні для отримання результатів, що відповідають вимогам замовника та політиці організації. Виконуй: упроваджуй процеси. Перевіряй: відстежуй і вимірюй процеси та продукцію, зважаючи на політику, цілі та вимоги до продукції, а також звітуй про результати. Дій: уживай заходів для постійного поліпшування показників функціювання процесу. Рисунок 1 - Модель системи управління якістю, в основу якої покладено процеси. Зв’язок з ISO 9. 00. ISO 9. 00. 1 та ISO 9. Стандарт ISO 9. 00. У ньому зосереджено увагу головним чином на результативності системи управління якістю для задоволення вимог замовника. На час опублікування цього стандарту перегляд ISO 9. У новому виданні ISO 9. ISO 9. 00. 4 зорієнтовано на управління якістю ширше, ніж ISO 9. Проте ISO 9. 00. 4 не призначено для сертифікування, регламентування чи для укладання контрактів. Сумісність з іншими системами управління. Під час розробляння цього стандарту було належним чином ураховано положення ISO 1. У додатку А показано відповідність між ISO 9. ISO 1. 40. 01: 2. Цей стандарт не стосується вимог, специфічних для інших систем, пов’язаних, наприклад. Проте цей стандарт дає змогу організації узгодити або зінтегрувати свою систему управління якістю з відповідними. Можливо й те, що організація адаптує свою(- ї) наявну(- і) систему(- и) управління для створення системи управління якістю, яка відповідала б вимогам цього стандарту. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. ВИМОГИ. СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ. ТРЕБОВАНИЯ. QUALITY MANAGEMENT SYSTEMS. REQUIREMENTS. Чинний від 2. Загальні положення. Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація. Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на: a) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь- які передбачені результати процесів виготовляння продукції. Примітка 2. Законодавчі та регламентувальні вимоги може бути подано як правові вимоги. Застосування. Усі вимоги цього стандарту — загальні, вони застосовні в усіх організаціях, незалежно від їхнього типу, розміру та продукції, яку вони постачають. Якщо внаслідок характеру діяльності організації та її продукції неможливо застосувати деяку(- і) вимогу(- и) цього стандарту, можна розглянути питання щодо її(їх) вилучення. Якщо вилучення зроблено, то декларувати відповідність цьому стандарту можна лише тоді, коли ці вилучення стосуються вимог розділу 7 і не впливають негативно на здатність організації чи на її обов’язок постачати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги. Наведений нижче документ є обов’язковим для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують лише зазначене видання. У разі недатованих посилань застосовують останнє видання нормативного документа, на який зроблено посилання, разом з будь- якими змінами до нього. ISO 9. 00. 0: 2. 00. Quality management systems — Fundamentals and vocabulary. НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ. ISO 9. 00. 0: 2. 00. Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів. У цьому документі використано терміни та визначення понять, подані в ISO 9. Термін «продукція» у тексті цього стандарту може також означати «послугу». Загальні вимоги. Організація повинна розробити, задокументувати, запровадити й підтримувати систему управління якістю та постійно поліпшувати її результативність відповідно до вимог цього стандарту. Організація повинна. Організація повинна керувати цими процесами відповідно до вимог цього стандарту. Якщо організація вирішує передати сторонньому виконавцю виконання будь- якого процесу, що впливає на відповідність продукції вимогам, вона повинна забезпечити контроль такого процесу. У системі управління якістю потрібно встановити вид і обсяг контролю таких переданих стороннім виконавцям процесів. Примітка 1. Описані вище процеси, необхідні для системи управління якістю, охоплюють процеси, пов’язані з керуванням, забезпеченням ресурсами, виготовлянням продукції, вимірюванням, аналізуванням і поліпшуванням. Примітка 2. «Переданий сторонньому виконавцю процес» — це процес, що його потребує організація для своєї системи управління якістю і виконання якого організація доручає зовнішній стороні. Примітка 3. Забезпечення контролю переданих стороннім виконавцям процесів не звільняє організацію від відповідальності за задоволення будь- яких вимог замовника, законодавчих і регламентувальних вимог.
0 Comments
Leave a Reply. |
AuthorWrite something about yourself. No need to be fancy, just an overview. Archives
December 2016
Categories |